МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864 1913) Михайло Михайлович Коцюбинський! народився 17 вересня 1864 р. у см дрбного урядовця у мст Внниц. У дитинств Михайло пробував складати укранськ псн на взрець народних, написав росйською мовою велику повсть з фнського життя. У 1875 1876 pp. вн навчався у народному училищ в м. Бар, потм у Шаргородеькому духовному училищ. Захоплювався читанням творв укранських, росйських зарубжних класикв, вивчав флософськ твори Фербаха Фур'. Протягом 1881 1882 pp. жив у Кам'янц-Подльському, де зблизився з групою молодих семнариств, ентузаств-народникв. Повернувшись до Внниц, Михайло заробляв приватними уроками, заснував нелегальний гурток молод, учасники якого читали заборонен твори Чернишевеькогр, Добролюбова, Салтикова-Щедрна, Некрасова. Полця обшукала квартиру Коцюбинського занесла його м'я у списки «неблагонадйних». У 1884 р. Коцюбинський написав оповдання «Андрй Соловйко, або Вчене свт, а невчене тьма». Наступного року полця вдруге обшукала квартиру Коцюбинського. Знайшли два: примрники забороненого «Каталога книг для систематичного чтения саморазвития». Цього року вн написав оповданн» «21 -го грудня, на ввдене», працював приватним учителем у родин священика в сел Михайлвка Ямпльського повту. Помер* його батько. У 1887р. вн написав врш «Як раннм: морозом; побит квти:..», «Як променем щастя...», «Марус Н.» та ¶Н¶. Займався, гае-рекладами а польсько мови, був обраний гласним до Внницько мсько думи на чотири роки. У 1890 р; уперше в льввському журнал «Дзвнок» надрукований врш Коцюбинського «Наша хатка». Вн перекладав укранською мовою твори Достовського, Мцкевича, Ожешко. Написав статтю «Життя укранцв по малих мстах. З укранського Подлля». У 1891 р. склав спити при Внницькому реальному училищ й одержав посвдчення народного вчителя. Вчителював у с. Ло-патинцях на Внничин. Написав оповдання «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник», повсть «На вру», статтю «Якв Кухаренко». Протягом 1892 1895 pp. письменник працював у Молдав чВ комс по боротьб з флоксерою. Вивчав життя бессарабських молдаван. Написав твори «Цпов'яз», «Маленький гршник», «Хо», «Для загального добра», «На кр_илах псн». Згодом перехав на роботу в кримську флоксерну комсю. Знайомився з життям кримських татар. Одружився з Врою Дейшею. Написав оповдання «Пе коптьор». У 1897р. Коцюбинський працював уЖитомир в газет «Волынь», редагував роздл «Хроника», надрукував клька статей пд рубрикою «Свет и тени русской жизни». Наступного року вн перехав до Чернгова. Одержав посаду дловода в Чернгвськй земськй управ. Написав оповдання «Вдьма». У 1899р. льввське видавництво «Укрансько-русько видавничо сплки» надрукувало першу-збрку оповдань М. Коцюбинського «В путах шайтана», у 1900р. вн перейшов на посаду статистика в Чернгвському земств. Зблизився з соцал-демократами. Вийшла збрка оповдань «По-людському». У 1901р. письменник написав оповдання «Лялечка», а 1902р. став членом Чернгвсько архвно комс, написав новели «На камен», «Цвт яблун». Оповдання «Fata morgana», що стало першою частиною однойменно повст, та збрка оповдань «Подинок», були написан в 1903р. У 1904р. письменник вийшов з членв Чернгвсько архвно комс. Написав оповдання «У гршний свт», «Пд мнаретами». На зборах Чернгвсько громадсько бблотеки у 1905 р. Коцюбинський виступив з промовою проти утискв цензури. Вихав того ж року за кордон на лкування. Вдвдав Нмеччину, ¶талю, Австрю, Швейцарю. У 1906 р. письменник був обраний головою чернгвського товариства «Просвта». Написав новели «Смх», «Вн де!» Протягом 1907 1908 pp. були написан новели «Невдомий», «Persona grata», «В дороз», «Intermezzo», «Як ми здили до Криниц», реферат «¶ван Франко». Пд час лкування на остров Капр у 1909 р. Коцюбинський познайомився здружився з М. Горьким, написав новелу «Дебют». У 1910р. письменник закнчив роботу над другою частиною повст «Fata morgana», написав оповдання «Що записано в книгу життя». Вдруге вихав лкуватися на Капр. Зустрвся з М. Горьким. З його нцативи видавництво «Знание» надрукувало росйською мовою перший том «Рассказов» М. Коцюбинського. У 1911 р. письменник органзував лтературн «суботи» з чернгвською творчою молоддю. Вихав на Буковину в с Криворв-ню, де збирав матерал для повст «Тн забутих предкв». «Товариство прихильникв укрансько науки» призначило Коцюбинському довчну пенсю, вн залишив роботу в земств. У Львов вийшов четвертий том творв письменника збрка «Дебют». У 1912р. на Капр письменник написав оповдання «Подарунок на менини», «Кон не винн». У березн повернувся в Украну. Вдвдав Криворвню, написав останн твори «Хвала життю», «На остров». Лкувався в Кив. Михайло Коцюбинський помер 25 квтня 1913р. Похований у Чернгов на Болдинй гор, в гаю Троцького монастиря"над Десною. У лтератур М. М. Коцюбинський дебютував вршем «Наша хатка», але першими звернули на себе увагу його оповдання про. дтей та для дтей «Харитя», «Ялинка», «Маленький гршник», повсть «На вру». Коцюбинський стояв на шляху мистецьких пошукв, розширення жанрово-тематично системи та дейно-художнх розв'язок. Це помтно у творах кримсько-молдавсько тематично групи («На камен», «В путах шайтана», «Для загального добра», «Пд мнаретами»). Вд захоплення етнографзмом, через поглиблене психологчне трактування образв («Цвт яблун») художньо-психологчний аналз («Intermezzo»), вн приходить до неоромантизму в «Тнях забутих предкв» потужно стильово теч мпресонзму. Перу М. Коцюбинського належать довершен, флгранно опрацьован твори, що складають нацональну класику й збагачують свтову лтературу: «Fata morgana», «Тн забутих предкв», «Вн де», «Смх», «Подарунок на менини» та нш. Шедевром стала новела М. Коцюбинського «Intermezzo». Твр розпочинаться посвятою: «Присвячую Кононвським полям» та перелком незвичайних дйових осб: Моя утома, Ниви у червн, Сонце, Три блих ввчарки, Зозуля, Жайворонки, Залзна рука города. Людське горе. Однак «Intermezzo» залишаться не драматичним, а епчним твором. За жанром «Intermezzo» лрико-психологчна поема в проз, написана в мпресонстичнй манер. Слово «мпресонзм» походить вд французького impression враження. ¶мпресонзм як мистецький напрям виник у французькому живопис був характерний тим, що вдтворював не саму дйснсть, а те, як вона вплива на людину, емоц, душевний стан (наприклад, творчсть художникв К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега). Головним свом завданням мпресонсти вважали зображальнсть, намагаючись не деталзувати дйснсть, а вдображувати в загальних рисах контурах. Пд впливом живопису мпресонзм поширився на нш види мистецтва: скульптуру (О.-Роден), музику (К. Дебюсс, М. Равель), лтературу. Першими представниками мпресонзму в свтовй лтератур були брати Гонкури, Г де Мопассан, А. Чехов, ¶. Бунн та н. Наприкнц XIX ст. риси мпресонзму проникають в укранську лтературу, яка дедал бльше тяж до психологзму, до художнх прийомв, що найглибша передають людськ настро стани. В укранськй лтератур мпресонстичне письмо властиве творам В. Стефаника, О. Кобилянсвко, Г. Косинки, окремим М. Хвильового, В. Винниченка, А. Головка. Його ознаки заглиблення у внутршнй свт людини, вдтворення яскравими зоровими слуховими образами, промовистими художнми деталями найтонших змн у настроях в природ. ¶мпресонстичне письмо вимага вд митця неабиякого таланту, особливо чутливост, вмння писати образно, переконливо й лакончно. Таким майстром став Коцюбинський: «Нхто нколи н до Коцюбинського, н псля нього не створював пластикою слова такого виключного враження, саме в тому нам бачиться немеркнуча велич його художнх тканин». (В. Шевчук.) Новела «Intermezzo», на перший погляд, складна й незрозумла, адже сюжет твору зводиться до розповд про героя, який втомився, 'вихав на природу, поспостергав за сонцем, нивами, жайворонком, собаками, зустрв людину, чомусь страшенно зрадв знову повернувся до мста. Зрозумло, що такий сюжет твору потребу «ключа», який би розшифрував глибокий пдтекст новели. Ядро образного конфлкту «Intermezzo» становлять два ключових образи «моя утома» «сонце». Поступове зникнення в лричного героя втоми й проникнення в його душу сонця такий змст твору. Образи твору символзують складну боротьбу в душ лричного героя, допомагають зрозумти, як поступово зника роздвоння його особистост, як повертаються до нього душевна рвновага, готовнсть до виконання свого громадянського обов'язку (наприклад, «Бл мшки» це образ повшених, яким перед стратою накидали на голову мшки; «Зозуля» народний образ-символ, що втлю надю на життя; образи трьох ввчарок теж символчн: самозакохана Пава дворянство, Трепов жандармеря (кличкою цього пса стало прзвище мнстра внутршнх справ Трепова, який пдписував смертн вироки повстанцям), «дурний Оверко» принижене й темне селянство, якому досить дати хоч трохи вол воно не кинеться вже н на кого; Жайворонок символ творчо наснаги, а Сонце символ вчност, життя, свтла). Безперечно, це новела з глибоким психологчно-флософським змстом. Це твр, який водночас сприйматься дас сворд ний естетичний манфест письменника про завдання митця в переломн часи. Проведенню заповтних думок автора сприяла форма оповд вд першо особи. Вдомо, що тема твору завжди корниться в його назв, тому необхдно згадати, що intermezzo (вд лат. промжний, середнй) невелика нструментальна п'са довльно будови,, виконувана мж дями, драматичного чи оперного твору. Коцюбинський, же вклав сюди, глибокий флософський смисл. Образом intermezzo новелст вказував на перепочинок утомленого митця.. Пд ча читання новели, написано вд першо особи, може виникнути бажання сказати, що лричний герой твору це сам Коцюбинський:. Але це не зовсм так, бо багато вдчуттв, описаних у новел, знайом; кожному письменников, хоча не можна не помтити, що твр дйсно ма автобографчну основу. Автора з його слабким здоров'ям виснажило фзичне й нервове перенапруження (виконуючи службов обов'язки, вн нтенсивно займався творчстю). Влтку 1908р. Коцюбинський вдпочивав у садиб вдомого укранського громадського дяча ґ, Чикаленка. в сел Кононвка поблизу м. Яготина, тепер Кивсько, област. Перебування в Кононвц збагатило письменника численними враженнями, що й знайшло вдбиття в новел «Intermezzo», написанй того ж року. Митець, головний герой твору втомившись вд «незлченних «треба» «безконечних «мусиш», вд болю горя, вд злост й мерзенних вчинкв людей, вд жаху та бруду х , снування, вириваться з лабет «сього многоголового звра», тому що вже не може нчого створити для людей^ бо вже звик до людського горя; (про це свдчить згадка,- що вн чергову звстку про трагедю' Людини зада «стиглою сливою»): У цй перевтом' ми не сумнвамося, адже на митця впродовж рокв чигали численн випробування. Не випадково герой ззнаться в заздрост планетам, як «мають сво орбти, нщо не стоть м на хнй дороз». Жадаючи спокою й самотност як найкращого вдпочинку, вн звльняться з залзних обймв мста, з його гамору, метушн й опиняться в майже повному безлюдд. Перше враже
Коцюбинський МихайлоЖиття та творчсть
<<< Тут може бути Ваша реклама!
//iFrame src=http://ad0.bigmir.net/t.bbn?22979&0&f&'+rnd_num+bbn_l+
Тут може бути Ваша реклама! >>>
Сочинения : : :
Зарубжна лтература
Укранська лтература
Життя та творчсть Михайла Коцюбинського в електронному вигляд. Коцюбинський Михайло - Життя та творчсть, онлайн читання
